Комп'ютерні науки та інформаційні технології 2009

Abstract – The structure of university libarary resources is presented by the way of general digital library system scheme introducing. In proposed approach information resource’s structure of digital libraries must be viewed as a union of subfields from a variety of domains. 

I. Вступ

Існуючі автоматизовані інформаційні бібліотечні-системи (АІБС), не зважаючи на їхню достатню кількість, не забезпечують адекватної відповідності запитам певних категорій користувачів. Розвиток нових інформаційних технологій відкриває нові можливості для створення досконаліших систем даного класу. Науково-технічна бібліотека бере важливу участь в науковій діяльності та навчальному процесі вузу і здійснює їхнє інформаційне забезпечення. Тому підвищення ефективності використання її ресурсів є важливим завданням. Діяльність науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ спрямована на вионання Закону України «Про національну програму інформатизації» [1], для забезпечення якісних умов по створенню та наданню користувачам доступу до електронних документів і ресурсів Інтернету.

На сьогоднішній день НТБ Івано-Франківського національного технічного університету утримує значний інформаційно-бібліотечний ресурс, в тому числі електронний. В даних умовах, актуальними стають завдання, пов’язані з нарощуванням електронного бібліотечного ресурсу, – забезпечення вводу, накопичення, пошуку та передачі бібліотечної інформації кінцевому користувачу. Одним із ключових і пріоритетних напрямків розвитку бібліотечно-інформаційних технологій є система бібліотечного Web-сервісу, як одного з різновидів сучасних Інтернет-практик бібліотечної справи, зокрема актуальною є проблема впровадження цифрової бібліотеки, як однієї з важливих ланок освітнього та науково-дослідного процесу.

Існуючі системи цифрових бібліотек (ЦБ) характеризуються наступними особливостями [2]:

• ЦБ є інформаційними системами, тобто забезпечують збір, збереження, обробку і видачу інформації;
• ці системи підтримують електронні ресурси (документи) різного типу;
• дані системи працюють в глобальних інформаційних мережах.

Автоматизована система яка використовується на сьогоднішній день в НТБ забезпечує виконання лише основних виробничих циклів. В той же час зростає актуальність розвитку засобів Web-доступу до бібліотечного ресурсу та здійснення ефективного інформаційно-бібліотечного менеджменту для університетських користувачів, об’єднаних навколо університетської мережі Internet/Intranet.

Мета даного дослідження – структуризація існуючих інформаційних, в тому числі електронних, ресурсів науково-технічної бібліотеки НУНГ, що використовуються в ході створення цифрової бібліотеки та питання інтелектуалізації цих процесів. Вирішення даного завдання пов’язане з використанням і подальшим розвитком існуючих способів і методів структуризації інформаційно-бібліотечного ресурсу (системних каталогів, предметних рубрикаторів, метаданих, ключових слів тощо).

II. Аналіз інформаційних ресурсів

Для виконання поставленого завдання структуризуємо основні концепції предметної області дослідження.

Ресурсом(resource) будемо вважати визначену множину Resr, елементам якої є приписаний певний ідентифікатор. Наприклад, це можуть бути доку­менти, електронні оголошення, колекції ресурсів і т.д. [3]. Ресурсом також вважаємо людські ресурси та фізичні джерела інформації. Хоча дані ресурси не можуть бути доступні в цифровому вигляді, але їх опис теж може розглядатися як ресурс

Інформаційним ресурсом(information resource) будемо вважати деяку сутність, яка спроможна передавати чи під­тримувати (зберігати) інтелектуальну ін­формацію або знання; наприклад, книга, лист, база даних, база знань. Позначимо таку множину через InfResr. Ін­формаційний ресурс – це одиниця інфор­мації, яка є унікально іменованою суку­пністю даних, структурованих у вигляді іменованих атрибутів [3].

Під електронним інформаційним ре­сурсом(electronic information resource) будемо розуміти інфо­рмаційний ресурс, що зберігається в елект­ронному чи комп’ютеризованому форматі і може бути досягнутий, знайдений та пере­творений засобами електронної мережі або іншої електронної технології обробки даних [3]. Позначимо таку множину через ElecInfResrc. Кожному інформаційному ресурсу відповідає певна множина сервісів для здійснення доступу до ресурсу та його опра­цювання для забезпечення потреб користувача.

Сервісом (service) будемо називати множину елементів Serv, що реалі­зують (забезпечують) одну або декілька функцій, які мають цінність для кінцевого користу­вача [4].

Під цифровою бібліотекою (digitallibrary - DL) будемо розуміти  мережеву інтегровану інтелектуальну інформаційну бібліотечну систему в якій для всіх користувачів є доступні колекції мультимедійних цифрових документів з різних областей знань та яка забезпечує підтримку основних технологічних процесів бібліотеки. Крім електронних документів, цифрова бібліотека також містить бази даних, мапи, карти користувача, посилання, інші ЦБ та інше.

Представимо цифрову бібліотеку у вигляді алгебраїчної структури:

(1)

де

(2)

Процес функціонування такої цифрової бібліотеки полягає в застосуванні сервісів Serv до ресурсів Resr:

(3)

в результаті чого відбувається модифікація представлення сервісу.

Прикладом такого функціоналу може бути сторінка користувача цифрової бібліотеки з якої він робить запит на пошук деякої інформації (пошуковий сервіс) – після отримання результатів і задоволення інформаційних потреб користувача, дана сторінка буде змінена – тобто на ній будуть відображатися посилання на ті ресурси, якими зацікавився користувач. Важливим при цьому є питання визначеності зацікавленості користувача тим чи іншим ресурсом, оскільки такий підхід дає змогу інтелекутально адаптувати систему під потреби конкретного користувача, тим сами зменшуючи час очікування відповіді, навантаження на систему та визначаючи напрямки оновлення системи. Даний підхід дозволяє розробляти динамічну структуру інформаційних ресурсів для кожного окремого користувача чи групи користувачів.

III. Структура цифрової бібліотеки

Розгляд питань пов’язаних з логічною структурою програмних комплексів, в нашому випадку це цифрова бібліотека, доцільно розгядати в межах інтеграції системи в існуючий машино-програмний комплекс. Пропоноване рішення побудови цифрової бібліотеки базується на існуючому технічному забезпеченні науково-технічної бібліотеки і вимагає мінімальних матеріальних витрат на її розробку та впровадження. Принципова схема мережі бібліотеки представлена на рис.1.

Таке рішення забезпечує централізовану підтримку таких функцій:

• адміністрування;
• наповнення бібліотеки;
• надання послуг (сервісів);
• супровід програмного забезпечення.

Таким чином наповнення цифрової бібліотеки контентом може здійснюватися користувачами як в межах самої бібліотеки так і віддаленими користувачами на своїх робочих станціях через мережу Internet/Intranet.

Рис.1. Принципова схема мережі бібліотеки

Структура цифрової бібліотеки повинна володіти наступними властивостями:

• централізоване ведення репозиторіїв та надання послуг;
• надання можливостей віддаленого наповнення цифрової бібліотеки інформаційними ресурсами;
• адміністрування прав доступу до системи;
• створення електронних архівів інформаційних ресурсів різних видів;
• надання функцій інтелектуального пошуку (повнотекстового та розширеного з використанням метаданих) і перегляду (в тому числі медіа-ресурсів);
• використання міжнародних стандартів (розширене Дублінське ядро) і протоколу ОАІ-РМН (Open Archives Initiative – Protocol for Metadata Harvesting) [5] при збереженні описів публікацій (метаданих);
• надання можливості для інтеграції з іншими каталогами, реєстрами та репозиторіями;
• індексація Web-сервісу пошуковими системами.

Важливим також є питання використання ліцензійного та відкритого програмного забезпечення при побудові системи та забезпеченні збереженості авторських прав на розміщувані  в системі ресурси.

Власне інформаційні можливості самої цифрової бібліотеки визначають її ресурси та сервіси, за допомогою яких відбувається задоволення вимог та потреб користувачів системи. Електронні інформаційні ресурси представляють вміст ЦБ і здійснюють відображення елементів її зовнішнього середовища (фізичні інформаційні ресурси, користувачі). Таким чином електронні інформаційні ресурси утворюють багаторівневу ієрархічну структуру (рис.2). Дана структура не є завершеною і має можливість до розширення та доповнення її новими елементами. Опишемо основні елементи структури.

Web-сайт цифрової бібліотеки – вузол в університетській мережі, до якого є доступ з мережі Інтернет. Сайт містить ряд важливих елементів, які дають змогу користувачеві забезпечити власні інформаційні потреби.

Зокрема загально інформаційні ресурси педставлені статистичною інформацією про роботу сайту, загальними відомостями про його інформаційне наповнення, нові надходження, додаткові відомості про функціонування системи, які можуть бути корисними користувачу.

Рис.2. Ієрархічна структура цифрової бібліотеки

Користувацька інформація містить реєстраційні дані користувача, його область інтересів та посилання до ресурсів цифрової бібліотеки, якими користувач цікавився чи може бути зацікавлений, а також множина запитів користувачів, історії пошуку та онтології. Представлення даної інформації буде відрізнятися для кожного окремого користувача, оскільки реалізації такої функції забезпечує адаптивність системи та здійснюється з допомогою інтелектуальних засобів.

Сервіси цифрової бібліотеки забезпечують досту до множини спеціалізованих послуг, наприклад сервіси захисту інформації, пошуку інформації, налаштування профілів користувачів, допомоги при роботі з ЦБ, забезпечення контактів користувачів.

 До спеціалізованих ресурсів, відносяться саме інформаційні, основними з яких є електронні каталоги. Матеріали даного ресурсу формують фонд цифрової бібліотеки (в основному науковий) та містить періодичні видання та книжковий фонд, які є сукупністю електронних колекцій. Періодичні та неперіодичні видання електронних каталогів можуть містити або опис змісту даного видання або його повнотекстову електронну версію в різних форматах (PDF, DJVU, MS Word та ін.).

Оскільки створювана бібліотечна система може містити гетерогенні інформаційні ресурси, то кожному періодичному виданню чи їх групам необхідна власна, специфічна процедура вводу і набір атрибутів, які описують даний інформаційний ресурс. Для реалізації індивідуальних вимог  для занесення контенту, в системі є необхідним механізм адаптивного налаштування як процедури вводу контенту в систему, так і самих форм вводу, які містять повний набір необхідних атрибутів опису, форматів повнотекстових версій документів, додаткових процедур перевірки внесеного контенту. Статичне забезпечення системи всіма можливими варіантами типів контенту є хоч необхідним, проте не зможе вирішити проблеми при надходженні нових, нетипових інформаційних ресурсів, описів для яких система не буде мати. Для вирішення цієї проблеми повинна бути можливість автоматичного генерування шаблонів вводу та наборів атрибутів ідентифікації ресурсу, який модерується і затверджується адміністратором системи.

Висновок

В даному дослідженні представлено структуризацію інформаційних ресурсів цифрової бібліотеки національного технічного університету нафти і газу у вигляді ієрархії ресурсів та електронних сервісів,  що дозволяє забезпечити якісно новий рівень задоволення інформаційних потреб студентів, викладачів та науковців.

Література

1. Науково-технічна бібліотека.– http://nung.edu.ua/lib/library.html
2. Резниченко В.А., Проскудина Г.Ю., Кудим К.А. О создании открытой научной электронной библиотеки периодических изданий НАНУ // Труды 10ой  Всероссийской научной конференции «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции» - RCDL2008. – 7-11 октября 2008. – г. Дубна, Россия. – С. 347-357.
3. Dublin Core Metadata Initiative. DCMI TYPE Vocabulary. – http://dublincore.org/documents/demi-type-vocabulary
4. Dublin Core Metadata Initiative. DCMI GLOS­SARY. – http://dublincore.org/documents/userguide/glossary.shtml.
5. The Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting Protocol Version 2.0 of 2002-06-14. http://www.openarchives.org/OAI/2.0/openarchivesprotocol.htm